Інтерв’ю з керівником геодезичної службі RDS Олександром Колосовим.
У першу суботу квітня в Україні вже 25-й рік поспіль відзначають День геодезиста. До речі, Україна має одну з найстаріших геодезичних мереж у Європі — вона почала формуватися ще в XIX столітті.
У групі компаній RDS геодезична служба існує з часу заснування компанії. Останні п’ять років її очолює Олександр Колосов. До професійного свята ми поставили йому кілька запитань і отримали цікаві, а подекуди й несподівані відповіді.
— Слово «геодезія» походить із грецької та буквально означає «ділення землі». Ця наука виникла з потреби розподіляти землі після повеней у Стародавньому Єгипті. Що робить геодезична служба сьогодні? Які «землі» ви вимірюєте?
Сучасна геодезія виконує кілька ключових завдань. По-перше, ми задаємо напрямок під час нового будівництва. Якщо будується дорога, геодезист визначає, куди вона проходитиме, на якій висоті, чи буде пряма ділянка, чи крива, який радіус поворотів і віражів. Це основа для проєктування. Жодне будівництво не обходиться без проєкту, а жоден проєкт — без геодезії.
Крім того, ми контролюємо обсяги виконаних робіт після завершення будівництва: перевіряємо кількість вкладених матеріалів у погонних, квадратних чи кубічних метрах. Ці дані потрібні для розрахунку вартості. У дорожньому будівництві, наприклад, чим вищий шар до проєктної відмітки, тим він дорожчий. Тому без геодезії не обходиться жоден об’єкт.
— Раніше геодезисти користувалися мотузками з вузлами та простими трикутниками. Які інструменти використовують сьогодні?
Так, колись вимірювали мотузками, пізніше аршинами. Це був інструмент, схожий на літеру «А» або циркуль. Але тоді й цінність землі була іншою, а межі могли зміщуватися за домовленістю, і похибка в десятки метрів не мала критичного значення.
Сьогодні ситуація зовсім інша. Вартість землі висока, відповідно й точність має бути максимальною. Якщо ще 10–20 років тому використовували оптичні теодоліти, то зараз усе цифрове. Сучасні тахеометри забезпечують міліметрову точність.
Комплект обладнання для одного геодезиста коштує від двох до чотирьох мільйонів гривень, але зазвичай окупається вже на першому об’єкті. За нашими підрахунками, нове обладнання дозволяє працювати приблизно в 11 разів швидше та ефективніше.
— Скільки геодезистів працює в RDS?
Зараз у нас 23 геодезисти по всіх регіонах. В головному офісі — 8, але кількість може змінюватися.
— Тобто люди в касках і жилетах зі штативами, із розумним виглядом — це і є геодезисти?:)
Так, це ми (сміється).
— І що ж саме ви там «виглядаєте»?
Ми вимірюємо кути, відстані, висоти, збираємо координати точок. На основі цих даних створюємо геометричну модель об’єкта, наприклад, дороги.
Це дозволяє визначити, чи правильно виконано будівництво, а головне точно розрахувати обсяги робіт і аргументовано підтвердити їх замовнику. Без цього компанія просто не отримає оплату.
— Для чого потрібен цей набір точок?
Він необхідний ще до початку будівництва. Геодезія передує проєктуванню: ми створюємо топографічний план, на якому проєктанти розробляють конструкцію, розраховують навантаження, обсяги матеріалів і вартість.
Після цього лінійні геодезисти «переносять проєкт у натуру», тобто виконують розбивку на місцевості: показують, де саме проходитиме дорога, буде підстанція чи інший об’єкт.
— Скільки років ви працюєте в RDS?
Я працюю в Одесі з 2007 року, ще з другого курсу Одеської державної академії будівництва та архітектури. На четвертому курсі мене запросили викладати на кафедрі, я займався наукою, писав кандидатську.
Вісім років пропрацював в академії. У 2021 році мене запросили в RDS і я погодився. Нещодавно дивився в трудову книжку й подумав: відчуття, ніби я тут не п’ять років, а все життя.
— Які цікаві проєкти зараз у роботі?
Є проєкти, пов’язані із захистом критичної інфраструктури. Вони дуже цікаві, але про них не можемо говорити детально.
З відкритих — об’єкти в столиці: проспект Миру, проспект Свободи, проспект Лобановського. Ми займаємося їх відновленням і оновленням покриття.
Мій улюблений проєкт (з реалізованих) це Одеський аеропорт: злітно-посадкова смуга та руліжна доріжка. Дуже нестандартний об’єкт, саме такі найбільше мотивують і дають розвиток.
— Ваш девіз у роботі?
Вір у себе і йди вперед.
Мені часто казали: «У тебе не вийде», «Не лізь туди». Але я в це не вірю. Можливо, ніхто не може лише тому, що не пробував? Чого боятися, чужих слів? Треба просто спробувати.
— Що побажаєте собі та колегам?
Залишатися людьми. Пам’ятати, що ми — команда. Ми проводимо разом по 15 годин на добу, інколи більше, ніж із сім’ями. Тому важливо поважати одне одного, зберігати колектив і чесні стосунки. Лише так можна працювати й розвиватися.
